Доступные курсы

Лексичні норми – це загальноприйняті правила слововживання, які вивчає розділ мовознавства – лексикологія, вони регулюють правильність слововживання у властивих їм значеннях на сучасному етапі.

Морфоло́гія (від дав.-гр. μορφή — «форма» + λογία — «слово», «вчення») — розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови. Це вчення про будову та граматичні класи слів (частини мови), граматичні категорії і систему словозміни їх. Основною одиницею морфології є слово, але в аспекті граматичної будови, особливостей змінювання і творення, вираження властивих слову граматичних значень.

Поняття «морфологія» лінгвісти трактують по-різному. Відповідно до однієї з найвідоміших концепцій морфологія поширюється на структуру граматичних одиниць, що не виходять за межі слова, на відміну від синтаксису. Традиційний поділ граматики на морфологію і синтаксис деякі мовознавці заперечують. Зокрема, Фердинанд де Соссюр вважає, що з лінгвістичного погляду морфологія позбавлена свого реального об'єкта вивчення і не може становити відмінної від синтаксису дисципліни. Існує також надто широке розуміння морфології, за яким вона є наукою про форми, які стосуються не тільки внутрішньо слів, засобів вираження у їх зовнішньому вияві, а й будь-яких елементів, зокрема позаслівних засобів типу порядку слівінтонаціїслужбових слів. У зв'язку з цим ряд дослідників пропонує розрізняти флективну морфологію і нефлективну (синтаксичну, аналітичну).


Орфографія (від грецьк. ορθογραφία — правильно писати) має 4 значення: 1) історично сформована, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами, яку приймає і якою користується суспільство; 2) правила, що забезпечують однотипні написання в тих випадках, коли можливі різні варіанти; 3) дотримання всіма прийнятих написань; 4) розділ мовознавства, який вивчає та встановлює правила написання. Орфограма — це написання, що вибирається з кількох можливих варіантів і ґрунтується на сформульованому й закріпленому в системі орфографії правилі.

Орфоепічні норми — це правила вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у словах, словосполученнях і реченнях, правила вимови окремих граматичних форм, особливості вимови іншомовних слів, норми наголошування та інтонації.

Орфоепічний словник є довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу. У цьому словнику слова або їхні частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції: граєшся [грайес:а].

Вашими помічниками у виробленні нормативної вимови стануть такі видання: Українська літературна вимова і наголос. — К., 1973.; Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К., 1984.; Головащук С. І. Складні випадки наголошення: словник-довідник. — К., 1995.


Твір на ЗНО має чітку структуру, якої потрібно дотримуватися: теза, два аргументи, приклад з літератури або іншого виду мистецтва, приклад з історії або життя, висновок.


Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

Основною одиницею синтаксису є речення як мінімальна комунікативна одиниця. За структурою речення поділяються на прості і складні (сполучникові та безсполучникові).


Розстрі́ляне відро́дження (також Червоний ренесанс) — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х і 30-х рр. XX ст. в Українській СРР, яке дало високохудожні твори у галузі літературифілософіїживописумузикитеатрукіно та яке було знищене під час великого терору.

Головними літературними об'єднаннями були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», неокласики «Молодняк»«Західна Україна»ЛОЧАФ (об'єднання армії та флоту). Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).

Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочала славетну літературну дискусію 1925—1928 рр. і перемогла в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Представників інтелігенції, що належать до «розстріляного відродження», умовно поділяють на кілька груп залежно від їхнього життєвого шляху під час та після сталінських репресій. До першої групи — безпосередніх жертв терору — належать письменники Валер'ян ПідмогильнийВалер'ян ПоліщукМарко ВоронийМикола КулішМикола ХвильовийМихайль СеменкоЄвген ПлужникМикола Зеров, художники-бойчукістиЛесь Курбас та багато інших, що були знищені фізично, тобто були страчені, померли в концтаборах чи вчинили самогубство, перебуваючи за півкроку від арешту. 


Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Тодішні поезія, драматургія. Особливості реалістичної прози.


Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетенції:

♦ літературну — знання про життєві та творчі долі Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся; уміння визначати проблеми, порушені у їхніх творах, характеризувати образи «Лісової пісні»; виділяти основне з життя та творчості письменниці; розкривати мотиви віршів;

♦ ключові — уміння знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі; розуміння значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнення їх дотримуватися.


Модернізм (від латин. modernus – сучасний, буквально – осучаснений) – напрям в образотворчому мистецтві, архітектурі й світовому письменстві, який зародився на початку XX ст., але пережив період свого розквіту в літературі лише після Першої світової війни, а в малярстві та архітектурі не вичерпав себе й досі.

У літературі, як зарубіжній, так і українській, до того чи іншого літературного напряму належать письменники, які мають спільні принципи художнього зображення, естетичні ідеали та уподобання (тобто спільний художній метод). Найвизначнішими в історії літератури   напрямами й водночас художніми методами (стилями) є всі ті, що ми згадали і записали в таблицю. Модернізм – це загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ-ХХ ст. Головні ознаки модернізму:

• перевага інтуїтивного, ірраціонального начала над логічно-раціональним;

• вищість таланту й мистецтва;

• головним знанням уважалася не наука, а поезія, краса, що здатна проникати в глибини буття;

• звільнення мистецтва від практичних цілей («мистецтво для мистецтва») та від жорстких канонів.

Модернізм виник у Франції, пов’язаний з іменами Ш. Бодлера, A. Рембо, П. Верлена, Е. Верхарна, М. Метерлінка, В. Брюсова, О. Блока, Р.-М. Рільке. В українській літературі модернізм набув специфічних рис, ставши перш за все рухом до новітніх європейських течій.

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916ЛьвівАвстро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцистперекладач, науковець, громадський і політичний діячДоктор філософії (1893), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».

Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники.


Предмет «Українська література» вивчає кращі зразки художньої літератури як мистецтва слова, допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ молодої людини, позитивно впливати на її свідомість, морально-етичні цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки, самостійність мислення й громадянський вибір. Усе це сприятиме самореалізації особистості в майбутньому. 

Українська література на ІІ курсі вивчається в жанрово-тематичному розмаїтті, із залученням біографій письменників у найпоказовіших, найцікавіших фрагментах. Особливий акцент зроблено на тих художніх творах, які сприяють зародженню у свідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я особистості, ці твори повинні приносити естетичне задоволення й давати стійке моральне опертя (оптимізм, життєствердність, спроможність долати труднощі, воля до перемоги, досягнення мети тощо), вчити самостійно, свідомо сприймати світ, критично оцінювати його. Однак це не має зводитися до абсолюту. Адже українська література – як будь-яке явище мистецтва – сприймається кожною людиною по-своєму, тому вплив того чи того твору на неї є непередбачуваним. Іноді негативний приклад із художнього твору може спрацювати позитивно, тобто сприяти моральному загартуванню. Наприклад, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного в цьому контексті можна сприймати як роман-засторогу. Ключові компетентності якраз і передбачають підготовку молоді до подібних складнощів сучасного світу, які потрібно вчитися гідно долати (і на негативних прикладах також!).


Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

·         Поети: Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

·         Малярі та графіки: Опанас Заливаха, Алла Горська, Галина Севрук.

·         Кіномитці й театральні діячі: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика.

·         Публіцисти, критики й правозахисники: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Михайлина Коцюбинська й інші.

Характерні риси шістдесятництва:

·         критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;

·         відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;

·         єдність традицій і новаторства;

·         витончений інтелектуалізм, естетизм.


Sport in meinem Leben

 

Lexik zum Thema:

der Lauf – біг

das Boxen – бокс

rudern – веслувати

das Spiel – гра

das Turnen – гімнастика

Wir treiben Sport

In unserer Schule sind viele Sportarten populär.  Viele Schüler treiben gern Leichtathletik, Volleyball, Handball, Wasserball, Federball, Basketball, Tennis, Boxen, Schwimmen, Schlittschuhlaufen, Schi, Gymnastik. Besonders beliebt sind Fußball, Hockey und Eiskunstlauf. In unserer Schule gibt es eine gut eingerichtete Sporthalle und ein kleines Stadion. Unser Sportlehrer ist Hockeyspieler. Er gehört zum Sportverein „Dynamo“.

Ich treibe auch gern Sport.  Zweimal in der Woche besuche ich die Sektion für Leichtathletik im Sportzirkel. Dort haben wir einen sehr guten  Sportplatz. Wir üben uns im Springen und im Laufen. Sehr oft spielen wir Volleyball. Außerdem gefällt mir auch Tennis und Tischtennis. Ich spiele Tennis in einer Schulmannschaft.

Jeden Monat finden in unserer Schule Wettkämpfe in verschiedenen Sportarten statt. Voriges Jahr hat unsere Fußballmannschaft den ersten Platz belegt und den ersten Preis bekommen.

Viele Jungen aus unserer Klasse interessieren sich für Hockey. Die Mädchen haben dagegen Eiskunstlauf gern. Mit großem Interesse lesen wir Berichte über Sportveranstaltungen, Landes-, Europa- und Weltmeisterschaften. Wir lesen regelmäßig Sportzeitungen und Sportzeitschriften.

Wir kennen die besten Sportler unseres Landes und verfolgen auch die Leistungen der ausländischen Sportler. Wir sind stolz auf die ukrainischen Sportler. Wir bewundern ihre hervorragenden Leistungen.

Die Schüler unserer Schule wollen auch gerne Sportler werden. Viele träumen sogar davon, Weltmeister zu werden und große Sporterfolge zu erzielen. Wir hoffen alle, dass unsere Träume sich verwirklichen.

 

 


die Turnhalle – гімнастичний зал

der Wettkampf – змагання

die Mannschaft – команда

Schi fahren – кататися на лижах

der Ball – м’яч

die Meisterschaft – чемпіонат

im Schwimmbad schwimmen – плавати в басейні

das Pferderennen – катання верхи (на коні)

der Sieger – переможець

das Schießen – стрільба

der Trainer – тренер

das Training – тренування

trainieren – тренувати

das Schah – шахи

die Freizeit (die freie Zeit) – вільний час

besuchen – відвідувати

sich erholen – відпочивати

verbringen – проводити

bummeln – прогулюватися

 

Lexik zum Text:

die Sportarten – види спорту

der Federball – бадмінтон

der Eiskunstlauf – художнє катання

die Sporthalle – спортивний зал

der Sportverein – спортивна організація

den ersten Preis bekommen – отримувати перше місце

die Sportveranstaltungen – спортивні заходи

hervorragenden Leistungen – визначні досягнення

träumen – мріяти

die Weltmeister – світовий чемпіон

die Sporterfolge – спортивні успіхи

erzielen – досягати

verwirklichen – здійснювати


Правовий статус українських земель у складі Польщі. Національна політика та міжнаціональні відносини. Осадництво. Пацифікація. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація. Просвітні організації краю. Андрей Шептицький.

Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання. Українська військова організація й Організація українських націоналістів. Євген Коновалець.

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія.

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Августин Волошин.

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

 


Формальний та реальний статус УСРР у “договірній федерації” радянських республік. Християн Раковський. Утворення СРСР: наслідки для України. Адміністративно-територіальний поділ УСРР.

Антибільшовицький повстанський рух. (Холодноярська республіка та інші). Масовий голод 1921–1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

Політика коренізації в УСРР: ставлення влади та населення. Олександр Шумський. Згортання та наслідки українізації. Микола Скрипник.

Утворення Кримської АСРР у складі РФСРР. Національна політика радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР.

Релігійне життя в УСРР. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Василь Липківський.

Хлібозаготівельні кризи. Форсована індустріалізація. Створення військово- промислового комплексу. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

Розкуркулення і насильницька колективізація. Опір селянства. Примусові хлібозаготівлі. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

Формування культу особи Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х – початку 1930-х рр. Великий терор. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Припинення українізації. Посилення русифікаторської політики. Розстріляне відродження. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

Конституція УРСР 1937 р.

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України. Освіта. Наука. Мистецькі спілки у 1920–1930-х рр. Митці Розстріляного відродження й апологети соцреалізму. Кінематограф. Олександр Довженко.


Павло Скоропадський. Українська Держава. Внутрішня та зовнішня політика. Зародження повстанського руху.

Кримські крайові уряди. Спроби приєднати Крим до України.

Антигетьманське повстання і відновлення УНР. Директорія. Трудовий конгрес. Симон Петлюра.

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Євген Петрушевич. Початок польсько-української війни. Галицька армія. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Хотинське повстання.

Військова присутність Антанти на півдні України.

Друга війна більшовицької Росії з УНР. Антибільшовицький повстанський рух. Реорганізація Директорії УНР. Державне будівництво та національна політика.

Більшовицько-російська окупація України. Український націонал-комунізм. Формування державної системи УСРР. Політика Воєнного комунізму. Червоний терор.

Отаманщина. Нестор Махно. Холодноярська республіка.

Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій. Наступ білогвардійських військ на Київ. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму.

Український націонал-комунізм.

Варшавська угода. Війна союзницьких українсько-польських військ проти більшовиків у 1920 р. Розгром більшовиків під Варшавою–Замостям.

Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка та наслідки українського визвольного руху.


Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський. Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР. Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення Української Народної Республіки. Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

Події 1917 року в Криму. Курултай і Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами. IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

Більшовицько-російська окупація України.

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.


Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005–2013 рр. Віктор Янукович.

Загострення відносин із Російською Федерацією.

Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько – українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

 Гібридна війна. Бойові дії на сході України. Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України.  .Спроби мирного врегулювання.

Соціально-економічний розвиток України після 2014 р.

Євроінтеграційний поступ України: економічні та політичні аспекти. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України.

Особливості культурного розвитку України останнього десятиліття. Релігійне життя. Зміни в системі національної освіти. Основні тенденції розвитку науки. Розвиток спорту та здобутки українських спортсменів. Література та мистецтво. Міжнародні пісенні конкурси Євробачення в Україні. Українці у світі.


Тема 1. Силова підготовка

Силові вправи з вагою власного тіла та з обтяженнями..

Тема 2. Біг по пересічній місцевості

Тема 3. Подолання перешкод. Ознайомлення з елементами смуги перешкод

Тема 1. Основні риси загальновійськового бою

Поняття про бій.

Види вогню та маневру, їх значення в бою.

Основні види та риси ведення бою.

Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Тема 2. Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, груп. Дії солдата у складі бойових груп, відділення.

Види носіння зброї (вільне, тактичне та в момент наближення до цілі)

Пересування одиночно бійця  на полі бою: переповзання  (напівкарачки, по-пластунськи, щільне переповзання); перехід; перебігання.

Використання укриття на полі бою та рельєфності поверхні землі.

Нанесення гриму.Маскування зброї.


Тема 3. Основи військової топографії

Озброєння та бойова техніка військової частини (підрозділу).

Тема 1. Стрілецька зброя та поводження з нею

Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї. Історія українського зброярства. Озброєння іноземних армій. Сучасна стрілецька зброя. Її класифікація, бойові властивості, принцип дії. Основи стрільби зі стрілецької зброї. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї. Поняття постріл.

Лінія прицілювання (цілик, мушка, мішень).

Правила та одноманітне прицілювання.

Прийоми стрільби (вогневі тренування). Положення під час стрільби з місця (лежачи, з коліна, стоячи) та в русі. Вибір і зайняття правильної позиції для стрільби.

Правила  та техніка ведення стрільби.

     Спостереження за полем бою, вибір цілі для обстрілу. Призначення вихідних установок (вибір прицілу і точки прицілювання). Вибір моменту для відкриття вогню. Ведення вогню, спостереження за його результатами. Корегування  стрільби.

        Призначення та бойові властивості автоматів. Поняття про будову автоматичної зброї та роботу її частин та механізмів.  Підготовка автомата до стрільби. Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення.

        Порядок неповного розбирання і складання та обслуговування. Тренування у неповному розбиранні та складанні автомату. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю.

Малокаліберна і пневматичні гвинтівки та гладко ствольна рушниця.  Загальна будова малокаліберної і пневматичної гвинтівок та їх характеристика.

Загальна будова помпових та напівавтоматичних гладко  ствольних  рушниць.

Основи стрільби з пневматичної гвинтівки. Помилки при стрільбі з гвинтівки та їх усунення.

Стрільба з пневматичної гвинтівки

Загальна будова та види боєприпасів до стрілецької зброї. Маркування боєприпасів

Спорядження магазину патронами і порядок зарядження автомата.

Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.

Мінно-вибухові пристрої. Класифікація, принципи дії, алгоритм дій при виявленні.

Тема 2. Правила стрільби  по нерухомим цілям та цілям, що з’являються. Загальні поняття балістики. Ручні гранати та поводження з ними

Тема 1. Стройові прийоми і рух без зброї. Строї відділення

Строї та їх елементи. Обов’язки військовослужбовця перед шикуванням і в строю. Попередня та виконавча команди. Виконання команд «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно».

Стройове положення.  Повороти  на місці.

Рух стройовим і похідним кроком.

Повороти під час руху.

Виконання стройових прийомів і руху без зброї.

Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї. Розмикання і змикання відділення. Перешикування відділення з однієї шеренги у дві і навпаки. Рух відділення стройовим і похідним кроком.

 

Тема 1. Військовослужбовці та відносини між ними. Військова дисципліна. Організація внутрішньої служби Поняття про військові статути. Військові звання і знаки  розрізнення. Начальники та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов'язки.

      Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.

Військова дисципліна, її суть і значення. Обов'язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни. Заохочення та стягнення, що накладають  на солдат (матросів), сержантів (старшин).

Тема 1. Нормативно-правова база з військових питань. Військова присяга та військова символіка України. Законодавство України про військову службу.

Структура та завдання Збройних сил України

Основні напрямки військово-професійної орієнтації студентів. Військові навчальні заклади, правила прийому, порядок підготовки та вступу до них.

Історія походження військової присяги, бойового прапора, військової символіки збройних формувань України.

Військова присяга - клятва на вірність українському народові, її значення, порядок прийняття та відповідальність за порушення.

Бойовий прапор військової частини – символ честі, доблесті і слави.

Тема    2. Історія розвитку українського війська

Додержавний давньослов'янський період або Слов’янське військо – ( ІІІ – ІХ ст. н.е.);історія українського війська періоду Київської Русі; історія українського війська періоду козаччини;

Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. ЗСУ незалежної України до 2014 року. Нова українська армія 2014-2017; видатні військові діячі українського народу.

Тема    3. Основи міжнародного гуманітарного права.

Об’єктивна необхідність урегулювання ведення бойових  дій за допомогою міжнародного гуманітарного права. 

Особливості ведення воєнних дій з врахуванням норм МГП. Заборонені засоби та методи ведення воєнних дій. Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів. Міжнародний правовий захист жертв війни та цивільних об’єктів. Захист дітей та жінок в МГП.

Запобігання порушення норм МГП.

Тема 1.  Система світової колективної безпеки. Система національної безпеки України. Поняття національної безпеки держави. Поняття «гібридна війна»

Структура воєнної організації держави та її керівництво.

Тема 2.  Національні інтереси України та загрози національній безпеці. Воєнна доктрина України. Розвиток національних Збройних Сил та інших військових формувань України - необхідна умова забезпечення могутності української держави.

Міжнародне військове співробітництво та участь збройних формувань України  в миротворчих місіях ООН. Формати відносин Україна – НАТО та структурами європейської системи колективної безпеки. Перспективи вступу України в НАТО

У даному розділі висвітлено питання інтеграційних та глобалізаційних процесів, а також міжнародних відносин, міжнародного права та місце України у світовому співтоваристві.


Числові функції та їх властивості. Способи задання функцій. Парні та непарні функції.
Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня, його властивості.
Степінь з раціональним показником, та його властивості

Степеневі функції, їхні властивості та графіки.

Многогранник та його елементи. Опуклі многогранники. Призма. Пряма і правильна призми. Паралелепіпед. Піраміда. Правильна піраміда. Перерізи многогранників.
Площі бічної та повної поверхонь призми, піраміди.


Місце фізико-астрономічних знань в образі природи старшокласника.
Механіка. Уявлення про простір і час у класичній та релятивістській механіці. Швидкість світла у вакуумі, залежність маси тіла від швидкості. Маса спокою.
Основна задача механіки та способи її розв’язання. Основні поняття кінематики, їх зв’язок з однорідністю простору і часу та закономірністю збереження. 
Механічний рух у природі. Рівняння та графіки прямолінійних рухів, прояв у них законів збереження.
Рівномірний рух по колу, його основні характеристики. Сила. Додавання сил. Будова Сонячної системи.
Механічні коливання та хвилі. Звук. Узагальнення обертових та коливних, хвильових рухів на основі закономірності періодичності.
Закони динаміки. Інертність. Гравітаційне поле та гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння. Вага і невагомість. Вільне падіння.
Обґрунтування та узагальнення елементів знань з динаміки на основі закономірності направленості самочинних процесів у природі.
Закони Кеплера. Штучні супутники Землі. Розвиток космонавтики.
Умови рівноваги тіла, що має вісь обертання. Коливальні та хвильові механічні процеси, їх прояв у живій природі.
Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Реактивний рух. Їх пояснення на основі закономірності збереження.
Механічна енергія. Закон збереження і перетворення енергії. Загальний характер закономірності збереження.
Узагальнення знань з теми на основі загальних закономірностей природи. Моделювання цілісності знань з теми.


Відкрите заняття з інформатики на тему "Штучний інтелект"

Розділ 5. Документи та документообіг вивчають студенти І курсів у ІІ семестрі.

Цей розділ складається з 8 тем:

Тема 1. Поняття документу. Призначення та класифікація документів. Документообіг. Загальні правила оформлення документів.

Тема 2. Стиль ділового листування. Логічні елементи тексту та порядок його викладення.

Тема 3. Шаблони та формуляр-зразки документа. Реквізити документа. Правила оформлення сторінки.

Тема 4. Використання шаблону та формуляр-зразка документа

Тема 5. Оформлення бібліографічних списків та покажчиків. Правила та вимоги оформлення письмової роботи.

Тема 6. Стандарти та уніфіковані системи документації

Тема 7. Оформлення письмової роботи зі створенням бібліографічних списків та покажчиків.

Тема 8. Узагальнення знань з теми.

В цьому розділі містяться завдання для виконання практичних робіт в середовищі MS Excel

Розділ 4 містить 5 тем:

Тема1. Технології опрацювання мультимедійних даних. Опрацювання аудіо - та відеоданих.

Тема2. Системи керування вмістом для веб-ресурсів. Створення та адміністрування сайту.

Тема3. Поняття про мову розмітки гіпертекстового документа. Гіпертекстові, графічні, анімаційні та мультимедійні елементи на веб-сторінках.

Тема4. Ергономіка розміщення відомостей на веб-сторінці.

Тема5. Поняття пошукової оптимізації та просування веб-сайтів. Роль електронних медійних засобів в житті людини.

Розділ 3 складається з 4 тем:

Тема 1. Поняття бази даних і систем керування базами даних, їх призначення. Модель "сутність-зв'язок" предметної області.

Тема 2. Реляційні бази даних, їхні об'єкти. Ключі й зовнішні ключі. Зв'язки між записами і таблицями. Створення і опрацювання таблиць.

Тема 3. Впорядкування, пошук і фільтрування даних.

Тема 4. Запити на вибірку даних. Створення запитів.

Розділ 2 складається з 4 тем:

1. Інформаційні системи як важливі складники й ознаки сучасного суспільства. Сучасні інформаційні технології та системи

2. Проблеми інформаційної безпеки. Загрози при роботі в Інтернеті і їх усунення

3. Навчання в Інтернеті. Професії майбутнього

4. Інтернет-маркетинг та інтернет-банкінг. Системи електро-нного урядування. Штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології



РОЗДІЛ 3. Способи та засоби обробки звукової інформації складається з таких тем:

Тема 1: Імпорт та експорт MIDI повідомлень.

Тема 2: Атрибути MIDI файлу.

Тема 3: Редагування MIDI повідомлень

Тема 4: Автоматизація впорядкування багато трекових композицій.

Тема 5: Основні та додаткові параметри цифрового звуку.

Тема 6: Алгоритм опрацювання звукової інформації.

Тема 7: Упорядкування багато трекових звукових композицій.


Розділ Програмне забезпечення для роботи зі звуком містить 4 теми:

1. Інтерфейс програми-редактора MIDI файлів
2. Техніка створення MIDI-файлу
3. Особливості інтерфейсу редакторів цифрового звуку
4. Способи та інструментарій обробки звуку в комп’ютерних системах. Алгоритм обробки цифрового звуку

Розділ "Звукова інформація в комп'ютених системах вивчають студенти" ІІ курсу спеціальності "Хореографія" та "Менеджмент соціокультурної діяльності". Даний розділ містить 3 теми:

Тема 1. Звукові відомості про природу звуку. Звукова інформація в комп’ютерних системах.

Тема 2. Основні параметри комп’ютерних звукових пристроїв. Звукозапис. Опрацювання звуку.

Тема 3. Основи MIDI технологій. Стандарти MIDІ.

Розділ "Бази даних" вивчають студенти ІІ курсу  спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа". У цьому розділі міститься 6 тем:

Тема 1. Поняття моделі подання даних, основні моделі подання даних.

Тема 2. Поняття, призначення й основні функції систем управління базами даних.
призначення й основні функції систем управління базами даних.

Тема 3. Модель «сутність-зв’язок» предметної області.

Тема 4. Поняття сутності, атрибута, ключа, зв’язку.

Тема 5. Класифікація зв’язків за множинністю та обов’язковістю.

Тема 6. Відображення на базу даних зв’язків.

Розділ 3. Забезпечення безпеки комп'ютерних систем і мереж містить 5 тем:

Тема 1. Проблеми забезпечення безпеки в комп'ютерних системах і мережах. Мережеві загрози, вразливості і атака. Засоби захисту мереж.

Тема 2. Призначення, можливості і основні захисні механізми міжмережевих екранів. переваги та недоліки брандмауерів. Політика безпеки при доступі до мережі загального користування.

Тема 3. Системи аналізу вмісту поштового і веб-трафіку. Політики безпеки, сценарії і варіанти застосування та реагування.

Тема 4. Віртуальні приватні мережі (VPN) та загрози, пов'язані з їх використанням.

Тема 5. Антивірусний захист як засіб нейтралізації загроз.

Розділ 2 Забезпечення безпеки інформаційних технологій містить 7 тем:

Тема 1. Об'єкти захисту. Види заходів протидії загрозам безпеки. Переваги та недоліки різних заходів захисту. Принцип побудови системи безпеки інформації.

Тема 2. Правові основи забезпечення безпеки інформаційних технологій.

Тема 3. Основні захисні механізми, які реалізовуються в рамках різних заходів і засобів захисту. Ідентифікація та аутентифікація користувачів.

Тема 4. Розмежування доступу зареєстрованих користувачів. реєстрація та оперативне оповіщення про події безпеки.

Тема 5. Криптографічні методи захисту інформації. Контроль цілісності програмних інформаційних ресурсів.

Тема 6. Виявлення атак. Захист периметра комп'ютерних мереж. Керування механізмами захисту.

Тема 7. Міжнародні стандарти інформаційної безпеки.


Розділ 1. Основи безпеки інформаційних технологій містить 4 теми:

Тема 1. Основні поняття в області інформаційної безпеки. Інформація та інформаційні відносини. Безпека інформаційних технологій.

Тема 2. Загрози безпеці інформації в автоматизованих системах. Основні джерела і шляхи реалізації загроз безпеки.

Тема 3. Основні навмисні та ненавмисні штучні загрози.

Тема 4. Технічні та програмні засоби добування інформації.


1.    Опис навчального предмета

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального предмета

денна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

02 «Культура і мистецтво»

вибірково-обов’язкова

Розділів – 7

Спеціальності:

023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

024 «Хореографія»

028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»

Рік підготовки

1, 2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Семестр

 

ІІ

ІІІ

IV

Лекції

Загальна кількість годин –  116 год.

 

42

32

42

Практичні, семінарські

-

-

-

-

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год. (ІІ сем.), 2 год. (ІІІ сем.), 2 год. (ІV сем.)

Лабораторні

-

-

-

-

Самостійна робота

-

-

-

-

Індивідуальні завдання:

-

-

-

-

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

Вид контролю:

Семестрова оцінка

 


На основі прочитаного тексту скласти розповідь про Різдво в Україні.

Als ich klein war, wartete ich mit großen Ungeduld auf Weihnachten. Das war mein Lieblingsfest, weil ich an Wundern glaube, wartete auf Weihnachtsmann, der kam immer mit viel Geschenken und ich wusste, dass er mir was ich sehr möchte schenkt.

Seit vielen Jahrhunderten ist Weihnachten ein religiöses Fest. Vor Weihnachten ist die Adventszeit, die vier Wochen dauert. In dieser Zeit gibt es in der Kirche eine Messe. Am frühen Morgen gehen die Leute in die Kirche. Kleine Kinder tragen kleine Lampen. In der Adventszeit bereiten sich die Leute auf Christus Geburt vor. Weihnachten ist jetzt vor allem ein großes Familienfest. Unsere Familie ist Orthodox und feiert dieses Fest am Abend des 6.Januar, dem Heiligen Abend. Aber in den deutschsprachigen Ländern wird es schon am Abend des 24.Dezember gefeiert.

Dieses Fest wird gewöhnlich zu Hause mit der Familie und nahen Verwandten gefeiert. Im Zimmer wird der Weihnachtbaum geschmückt und die Kerzen angezündet. Man singt Weihnachtlieder und verteilt die Geschenke, schickt Weihnachtskarten. In vielen Familien ist eine feste Tradition an diesen Tag zum Gottesdienst zu gehen.

Mir gefällt besonders gut die Atmosphäre bei diesem Fest. Alle sitzen am festlich gedeckten Tisch, essen Weihnachtgans und Stollen und trinken Wein. Alle sind gut gelaunt (oder "haben gute Laune"), schon wegen der vielen Geschenke und allerlei Überraschungen besonders Kindern, die suchen unter Tannenbaum ihre Geschenke - Spielzeug, Äpfel, Apfelsinen, Schokolade und so weiter. Die glücklichen Erinnerungen bleiben immer in unseren Herzen.


З чого почати підготовку до публічного виступу?

1. Визначення цілі виступу.

Першим, що потрібно зробити для підготовки публічного виступу, — визначити його ціль. Найдієвішим інструментом для визначення цілі є запитання «Для чого?» та «Чому?» Всі ваші подальші дії ви будете виконувати, посилаючись на те, чому ви готуєте цю промову. 

Ціллю більшості, якщо не всіх промов, є щось “продати”: продукт, людину, бачення, позицію, проблему тощо.

Якщо ж конкретизувати, то ціллю виступу може бути:

  • Донести певний меседж чи потрібну інформацію.
  • Зробити себе ближчим, своїм для аудиторії, отримати її визнання.
  • Мотивувати до певних дій.
  • Вплинути на переконання.

До речі, якщо запитати в людини, яка ціль її промови, то вона може називати різноманітні варіанти, але якщо розібратися глибше, то часто реальною ціллю її виступу є вразити аудиторію або мати крутий вигляд. Такі цілі насправді мають сенс. Адже люди забудуть, про що говорив спікер, що це була за подія і коли вона відбувалася. Забудуть слайди з презентації. Але якщо спікер справить враження захопливого, харизматичного та гідного довіри, аудиторія схилятиметься до того, щоб погодитися з його аргументами. 

По-іншому ціль мати крутий вигляд можна назвати бути класним на сцені. В цьому ви не зізнаєтеся іншим, але на сцені ви хочете бути особливим — зіркою, переможцем.



2. Аналіз аудиторії

Після того, як ціль виступу визначена, потрібно зрозуміти, перед ким ви будете виступати. Який вік, соціальний статус, середній дохід, інтереси та цінності майбутньої аудиторії. На скільки вона обізнана в темі вашого виступу? Чи хоче спокійно сидіти і слухати, чи їй треба драйвовішої подачі?

Погодьтеся, що ваш публічний виступ з однаковою ціллю і темою буде відрізнятися, залежно від того, робите ви його для студентів, людей середнього віку, спортсменів чи любителів пива і пабів, перед багатими чи людьми меншого достатку. Від цих характеристик аудиторії залежатиме, які слова та фрази варто використовувати, яким буде початок виступу, заклик до дії чи висновок.

Також необхідно з’ясувати:

  • Кількість відвідувачів.
  • Мету їхнього візиту.
  • Їхні очікування.

3. Тривалість публічного виступу

Коли вище згадані моменти з’ясовані, можна перейти до наступного етапу підготовки, а саме — визначити, якою буде тривалість вашого виступу.

Тут є два варіанти. Перший — коли тривалість виступу визначають організатори. Тоді плануйте свій виступ так, щоб він був трохи коротшим за відведений вам час. Також врахуйте — якщо можете скоротити промову так, що вона від цього тільки виграє, краще підготуйте коротшу, попередивши про це організаторів.

Другий — коли ви самі визначаєте час промови. Подумайте, яка тривалість буде доречною в даній ситуації (формат, цілі, аудиторія), а також враховуючи власні навички ораторського мистецтва. Якщо ви вже досвічений оратор і знаєте, що підготуєте класну промову і зможете довго утримувати увагу глядачів, можете робити виступ довшим. Якщо ж це ваші перші кроки в публічних промовах, то варто подумати над коротшим виступом. Наприклад, наш офлайн курс ораторського мистецтва “Ораторська майстерність” має тренувальні промови на 7 хвилин.

Варто також врахувати, скільки часу ви готові витратити на написання тексту, адже чим довша промова, тим довше її треба буде репетирувати. А також скільки матеріалів вам потрібно буде включити, щоб досягнути поставлених цілей.

“Від характеристик аудиторії залежатиме, які слова та фрази варто використовувати, яким буде початок виступу, заклик до дії чи висновок”

4. День виступу та обстановка під час виступу

Важливий елемент підготовки промови — розуміти, в яких умовах вона буде відбуватися та дізнатися усе про технічні моменти. Насамперед зверніть увагу на такі з них:

  • Чи потрібен буде мікрофон?
  • Який це буде мікрофон? Якщо з кріпленням на голову, подбайте, щоб у вухах не було довгих сережок. Якщо ручний, дізнайтесь — радіо чи на кабелі. У випадку другого — яка довжина кабелю, чи можна буде ходити по сцені. (Якщо буде мікрофон з кабелем, а ви так ніколи не виступали, перед виступом бажано походити і відчути, як його тримати і переносити, щоб не заплутатися).
  • Яке планування глядацької зали? Чи глядачі будуть близько до спікера чи далі? Яке світло, звук, шумність тощо?
  • Яке розташування сцени, чи можна буде легко зійти та підійти до рядів глядачів і там проходитись? Чи сцена буде високо на підвищенні чи на рівні з глядачами (від цього залежить, як краще побудувати зоровий контакт)? 
  • Яке освітлення — чи будете ви бачити глядачів в залі, а чи зал буде в темряві, і освітлені будете тільки ви (як, наприклад, в театрах) і вам важко буде бачити людей та тримати з ними зоровий контакт?
  • Яке розташування стільців? Це також важливо для розуміння, куди дивитися та як рухатися по сцені.
  • Яка загальна програма заходу? Що передуватиме вашому виступу, що заплановано після нього? (Це потрібно знати, щоб розуміти, в якому стані та настрої буде ваша аудиторія).
  • Чи будуть під час заходу їжа та напої? Чи будуть офіціанти ходити з підносами створювати шум і відволікати слухачів, чи буде аудиторія “підігріта” алкоголем?
  • Чи буде вода для вас як промовця?
  • Чи буде після виступу блок запитання та відповіді?
  • Чи буде трибуна і чи можна буде поставити на ній “шпаргалки” (якщо промова передбачає, що вони потрібні)?



5. Чому варто написати текст промови

Тепер переходьте до написання тексту виступу. Чому потрібно його підготувати? По-перше, якщо буде текст, ви будете почуватися впевненіше. Перед виступом зможете сказати собі «я — молодець, зробив/-ла велику роботу, і зробив/-ла її добре. І зараз я підготовлений/-а».

Погодьтеся, важко себе підбадьорити перед важливим виступом, якщо у вас немає тексту і до події ви не готувалися, в голові вирує багато думок і що ближче до виступу, втримувати їх разом та у правильному порядку важко.

По-друге, з допомогою тексту ви зможете потренуватися. Так, до виступу треба готуватися, це основа ораторського мистецтва. Якщо ви матимете написаний текст, зможете поставити у ньому відмітки про те, які саме невербальні елементи варто використати, які емоції на якому реченні передати. І надалі ви зможете це все відрепетирувати.

Також читаючи текст вголос, почуєте, як він звучить, чи містить слова і фрази, які важко вимовляти чи на яких ви затинаєтесь та скоригувати ці моменти.

Якщо проговорите свій текст, він краще запам’ятається. Звичайно, під час виступу вам не потрібно буде дослівно його відтворювати. Ви можете передати все й іншими словами. Але для того, щоб мати змогу щось змінювати та імпровізувати, потрібна основа, від якої відштовхуватися.

До того ж, якщо спікер має підготований текст публічного виступу, він може вивчити початок і закінчення дослівно, і це значно спростить життя. Впевнений початок дуже важливий, бо він надає імпульс усьому подальшому виступу. Крім того, завдяки цьому ви зможете зосередитися на невербальних аспектах, налагодженню зорового контакту. Практика — це гарантія успіху, чим більше практики — тим кращим буде виступ і тим швидше ви опануєте ораторське мистецтво.


Практика — це гарантія успіху, чим більше практики — тим кращим буде виступ і тим швидше ви опануєте ораторське мистецтво.




МЕТА: - ознайомити студентів  із предметом та завданнями курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»;

-        визначити особливості  української літературної мови;

-        визначити функції мови у суспільстві;

-        виховувати культуру усного професійного мовлення та повагу до державної мови.

Обладнання: Перелік літератури до курсу. Конституція України. Закон України «Про мови». Таблиця «Функції мови». Презентація теми.

Література:

 

Л.Є. Гапонова, В.М. Голенко, Н.В. Леонова, І.В. Рибалко, Г.А.Чумакова, Т.О. Бруй,О.М. Решетилова, Л.М. Ткач. Українська мова (за професійним спрямуванням), - Дніпропетровськ НМетАУ, 2012

Глущик С.В. Сучасні ділові папери. – К. «А.С.К.», 2003

Зубков М. Сучасна українська ділова мова .- Харків «Торсінг», 2004

Кацавець Г.М., Паламар Л.М. Мова ділових паперів .- К «Амріта», 2004

Жайворонок В.В. Українська мова в професійній діяльності: Навч.посіб, 2006. – 431с.

Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. - К.: Каравела, 2006. – 352с.

Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. Підручник. – К.: Арій, 2007. – 507

 

ПЛАН

1.    Предмет і завдання курсу «Українська мова ( за професійним спрямуванням)»

2.    Нормативні документи про державний статус української мови.

3.    Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини.

4.    Поняття літературної мови.

5.    Мовні норми


Сутність процесу виховання
Основні закономірності і принципи виховання
Основні напрями виховання
Організаційні форми виховної роботи

Спільна виховна робота сім’ї і громадськості


Сутність процесу навчання
Зміст освіти в національній школі
Закономірності і принципи навчання
Методи і засоби навчання
Технології і форми організації навчання
Вибрані проблеми дидактики


Предмет і завдання педагогіки
Логіка і методика педагогічних досліджень
Розвиток, виховання і формування особистості
Мета виховання
Цілісний педагогічний процес



Педагогіка давнього світу
Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації
Становлення і розвиток зарубіжної педагогічної науки (XVII XX ст.)
Історія української школи і педагогіки


Виконати побудову D7 та його обернено від ''білих'' звуків

опрацювати матеріал посібника


Характерними інтервалами гармонічного мажору та гармонічного мінору є інтервали, які зустрічаються тільки в гармонічних видах.

Це дві пари взаємообернених інтервалів:

І – збільшена секунда та зменшена септима (зб.2, зм.7)

ІІ – збільшена  квінта та зменшена кварта (зб.5, зм.4)

Розв’язання на основі ладових тяжінь. Зб. 2 і зм. 7 мають двосторонню розв'язку, а щб.5 і зм. 4 - одностороннє. 


ГАРМОНІЧНИЙ МАЖОР   (♭V) 

зб.2          ♭  VI      розв'яз. в  ч.4

зм.7            VII    розв'яз.   в ч. 5

зб.5            ♭VI   розв'яз. у     в.6

зм.4              ІІІ     розв'з. у     м. 3

ГАРМОНІЧНИЙ МІНОР   (♯VII)

зб.2          VI      розв'яз. в  ч.4

зм.7         #VII    розв'яз.   в ч. 5

зб.5            ІІІ      розв'яз. у     в.6

зм.4           #VIІ     розв'з. у     м. 3


Тема "Тритони в натуральному та гармонічного мажорі та мінорі''. 

Тритони - це інтервали, топова величина яких складає три тони. Тритонами є збільшена кварта (зб.4) та зменшена квінта (за.5). Як взаємообернені інтервали вони зустрічаються в натуральних та гармонічних видах мажора та мінору на певних ступенях. 

В натуральному мажорі - зб. 4 будується на 4 ступені, зм. 5 - на 7.

В натуральному мінорі - зб. 4 - на 6 ступені, зм. 5 - на 2.

В гармонічних видах мажора та мінору додається ще одна пара тритонів:

В гарм. мажорі зб. 4 - на 6 пониженому, зм. 5 - на 2.

В гарм. мінорі зб. 4 - на 4, зм. 5 - на 7#.

Оскільки тритони є дисонансами і нестійкими інтервалами, вони потребують розв'язання (перехід нестійких ступенів у стійкі). 

Таким чином:

в натур. мажорі та натур. мінорі зб. 4 розв'язується у м. 6, а зм. 5 - у м. 3.

В гармонічних видах мажору та мінору зб. 4 - у в. 6, зм. 5 - у м. 3.

(Дивіться в посібнику тему ''Інтервали на ступенях ладу'') 




Завдання:

В ''гамнику'' побудувати та розв'язати тритони в усіх тональностях.


 Зразок для ''гамника''


Септакорд  ІІ ступеня  (ІІ7) та його обернення

 

Септакорд ІІ ступеня (ІІ7) є головним септакордом субдомінантової групи (S).

ІІ7  має три обернення:  ІІ 65 , ІІ43 , ІІ2 . Будуються вони відповідно на IV,  VI та І ступенях.

·      Найбільш вживаним акордом є ІІ 65, так як він об’єднує в собі  S + II6. Інша його назва — “субдомінанта з доданою секстою”.

·      Дещо рідше вживаються  ІІ7   та ІІ43.

·      ІІ2  використовується  майже   виключно в   додаткових   плагальних   каденціях   Т - ІІ2 - Т  на спільному басу (І-І-І) або  після свого   тризвука   на  прохідному  басу (ІI-І-VII):     ІІ- ІІ2 - D 65  (D6).

 

Перед   ІІ7 та  його оберненнями вживаються  акорди тонічної та субдомінантової групи при гармонічному з’єднанні з ними:

Т, Т6, Т64,        —         ІІ7, та обернення

S, S6, VI,         — /                

II, II6                       — /  

 

Після     ІІ7 та  його обернень можливе використання акордів домінантової групи, кадансового квартсекстакорду та акордів тонічної групи:

ІІ7, та обернення  —   D, D6

                                      D7 та його обернення;

                                      (VII7 з оберн.);

                                      К64 ;

                                      Т, Т6, Т64

При переході (розв’язці) в D голоси рухаються так само, як при розв’язці Dв тоніку:

 ІІ7   —   D

 ІІ 65  —  D

 ІІ43  —  D

  ІІ2    —  D6

При розв’язці  в  звуки D7    два спільні звуки залишаються на місці, а два відмінні рухаються на  ступінь вниз:

 ІІ7   —   D43

 ІІ 65  —  D2

 ІІ43  —  D7

  ІІ2    —  D65

***Можливий перехід  ІІ7   в  D7-5 .

  Перед  К64    найчастіше вживається ІІ 65  та  ІІ43, дещо рідше ІІ7.

***Якщо мелодія рухється вниз до К64 , то  краще використати перед ним ІІ 65.  Якщо — вгору,  то  ІІ43.

 ІІ7   —  К64

 ІІ 65  — К64

 ІІ43  — К64

***Спільний звук між акордами залишається на місці.

ІІ7 та  його обернення  може бути використаний в прохідних зворотах з тонікою (оточення тоніки не обов’язково однорідне):

                            ІІ 65  — Т64 — ІІ43

ІІ43  —  Т64 — ІІ 65

ІІ 65  — VI64 — ІІ7

                        ІІ 65  —  Т6 —  ІІ7     (в  цьому  і  наступних випадках в Т6 можливе подвоєння терцевого тону)

ІІ 65  —  Т6 —  D43

           ІІ7     —   Т6 —  ІІ 65  та ін.

***ІІ65  може  бути  рзв’язаний  і  в  Т,  і  в  Т6,  і  в  Т6464).

Увага!  Якшо ІІ ступінь гами рухається на секунду або на терцію вниз, то акорди ІІ ступеня слід брати у вигляді тризвука (тільки в мажорі) або секстакорда (переважно ІІ6).

опрацювання теоретичного матеріалу

гармонізація мелодій із застосуванням D7

Виконати тести, гармонізувати мелодії

Гармонія

Тести

1. який запис акордів характерний для гармонії?

Чотириголосий

Триголосий 

Двоголосий 

одноголосий

2. яка найбільша віддаль допускається в побудові тризвуків між трьома верхніми голосами?

Квінта

Секста

Терція

Кварта

3. який звук записується в басу тризвука?

Прима

Терція

Квінта

Септима

4. який звук залишається на місці при гармонічному сполученні акордів?

Прима

Спільний

Терція

Квінта

5. при мелодичному сполученні ….

Два звуки залишаються на місці

Один звук залишається на місці

Жоден звук не залишається на місці

Акорд повторбється

6. переміщення акорду – це…

Повторення акорду 

Перенесення акорду на октаву

Повторення акорду при зміні мелодичного положення або розміщення

Перехрещення альта і тенора

7. мелодичне положення акорду – це положення …

Альта 

Тенора

Сопрано

Басу

8. яка віддаль допускається від басу до тенора при побудові акордів?

Кварта, квінта

Секста, терція

Від прими до двох октав

Терція, кварта

9. як рухаються три верхні голоси при мелодичному сполученні акордів?

Вгору

Вниз

Один залишається на місці

Протилежно до басу

10. які тризвуки в тональності є головними?

І, ІІІ, V

ІІ, VI, VII

I, IV, V

II, III, VI, VII

11. каденція – це

Музична побудова імпровізаційного типу

Мелодико-гармонічний зворот заключного типу

Сполучення двох і більше акордів

Переміщення тризвуків

12. каденція D – T

Автентична

Плагальна

Повна

Половинна автентична

13. каденція S – T

Автентична

Плагальна

Повна

Половинна автентична

14. класичний каданс

S – D – T

S – K64 – D – T 

T – S – T 

T – D – T 

15. додаткова плагальна каденція 

S – D – T

S – K64 – D – T 

T – S – T 

T – D – T 

16. К64 – акорд в серединній та заключній каденції, для якого характерно:

Вживається на слабкій долі, після D, будується на І ступені, складається із звуків S

Вживається на сильній долі, перед D, будується на V ступені, складається із звуків D

Вживається на сильній долі, перед D, будується на V ступені, складається із звуків Т

Вживається на слабкій долі, після D, будується на І ступені, складається із звуків Т

17. в К64 подвоюється

Сопрано

Альт

Тенор

Бас

18. в звороті К64 – D використовується

Гармонічне з’єднання

Мелодичне з'єднання

Стрибки прим, квінт

Рух всіх голосів в одному напрямку

19. перед К64 не можна вживати

D

S

S6

20. яке метро-ритмічне положення К64 в розмірі ¾ правильне 

D – D – К64

S – D – К64

К64 – S – D   

S – К64 – D

Період, речення, каденції


П е р і о д — найменша музична побудова, яка виражає (експонує) закінчену музичну думку.  В найтиповіших випадках період (квадратний) поділяється на два 4-и-тактові речення, відмежовані одне від одного цезурами (моменти  відокремлення)  і завершені  двома різними, але функціонально пов’язаними каденціями.

К а д е н ц і я  (к а д а н с) — це гармонічний зворот, яким завершується музична побудова (період, речення).      

За місцеположенням каденції бувають: 

— серединні ( кінець 1-го речення);

— заключні ( кінець періоду).

За  ступенем стійкості  каденції поділяються на :

— стійкі (закінчуються на тоніці);

— нестійкі (закінчуються на домінанті або субдомінанті).

      

Стійкі каденції  мають такі різновиди:

— автентичні ( D — T );

— плагальні  ( S — T );

— повні   ( S — D — T ).

Нестійкі каденції  називаються п о л о в и н н и м и  і  існують в таких видах:

—  половинні автентичні (закінчуються на D) ;

—  половинні плагальні  (закінчуються на  S).

   

Половинні автентичні каденції значно переважають над половинними плагальними, що перш за все пов’язано з особливістю домінанти — наявністю ввідного тону.      

Для закінчення періоду більш придатними є  автентичні каденції. Вони переважають в музиці всіх епох і стилів. Плагальні каденції в кінці періоду виконують роль додаткових каденцій, які вводяться після автентичного заключного кадансу для розширення його розмірів або для більш повного утвердження тоніки.

       За  ступенем загальної завершеності каденції бувають:

— досконалі (Т — на сильній долі, в мелодичному положенні пріми, при русі від D або S в основному виді);

— недосконалі (Т —  на слабій долі, або в мелодичному положенні терції чи квінти, або при послідовності від обернень S чи D).

***

При аналізі задач слід чітко встановити межі речень періоду, визначити акорди і гармонічні звороти для серединної та заключної каденцій.

На межі речень відсутній функціональний зв’язок, тому друге речення можна починати з будь-якої гармонії.





Гармонізація мелодії головними тризвуками


Г а р м о н і з а ц і я   даного голосу —  це приєднання до нього логічної послідовності акордів, яка основана на функціональній ознаці звуків цього голосу і  їхньому взаємному зв’язку.

***

При  гармонізації  мелодії   слід дотримуватися такої послідовності:

визначити тональність;

розділити період на речення, поставити цезуру, визначити акорди в каденціях;

визначити, до якої функції (T, S, D) належить кожен звук мелодії. Якщо один і той же звук можна трактувати як звук двох різних акордів, то необхідно “заглянути”  наперед,  щоб не допустити звороту D-S, або послідовності двох однакових акордів через тактову риску;

виписати звуки басу, по-можливості рухаючи їх в протилежному напрямку до сопрано; старатися не допускати двох ходів підряд на кварту або квінту в одному напрямку. Пам’ятати, що рух в басу на кварту можливий в одному напрямку з сопрано, на квінту — обов’язково в протилежному.

заповнити середні голоси, слідкуючи за правильністю з’єднання кожної пари акордів, дотримуючись плавності голосоведення;

виконати задачу на фортепіано.

Пам’ятати !!!


з’єднувати акорди за правилами гармонічного або мелодичного з’єднання;

якщо в мелодії вживається рух на інтервал терції, то використовувати або мелодичне з’єднання акордів (з обов’язково протилежним рухом басу),  або переміщення одного і того ж акорду;

якщо ж в мелодії стрибок на кварту, квінту чи сексту між звуками одного акорду, то використовувати переміщення цього акорду;

якщо в мелодії стрибок на кварту або квінту між терцевими тонами різних акордів, то при обов’язковому гармонічному з’єднанні необхідно змінювати розміщення (з тісного в широке і навпаки);

починати і закінчувати задачу слід тонічним тризвуком;

при повторенні одного і того ж звука в мелодії бажано гармонізувати його різними акордами.

ввідний тон (VII ст.) розв’язувати обов’язково вгору в тоніку (особливо, якщо він знаходиться в сопрано).


Не  дозволяється!!!

вживати два однакові акорди через тактову риску;

вживати зворот D-S;

допускати рух всіх чотирьох голосів в одному напрямку;

допускати рух пар голосів паралельними квінтами або октавами;

допускати ходи на збільшені інтервали (особливо часто така загроза є в гармонічноміу мінорі).  


Гармонізація басу


При гармонізації басу необхідно на даній гармонічній основі вибудувати власну композицію.

Щодо вибору акордів (основних видів T, S, D), — складності немає, так як дані баси являють  собою послідовність основних звуків цих акордів. А саме, І-й ступінь  в басу вказує на наявність  Т,  IV-й — S,   V-й — D.

З’єднання акордів повинні чергувати гармонічний та мелодичний тип, так як використання тільки гармонічного типу з’єднання приводить до одноманітності мелодичної лінії.

Крім використання різних типів з’єднань необхідно використовувати і різноманітні способи переміщень акордів, якщо в басу повторюється один і той же звук, або він виражений довгою тривалістю, або здійснюється рух на октаву.

Оним з цікавих засобів гармонізації басу є творче осмислення басової основи і складання мелодії на даний бас (крайнє двохголосся). Деякі обмеження творчої уяви тут, звичайно, є.  А саме, 

— мелодію слід рухати плавно на з’єднанні різних акордів;

— стрибки в мелодії допускаються тільки у випадках переміщення акорду або при стрибках терцевих тонів;

— не можна виконувати рух в сопрано в одному напрямку з басом, якщо він рухається на інтервал квінти (так як в цьому випадку застосовується тільки гармонічне з’єднання через неможливість правильного мелодичного);

— на квінтовому ході басу можна рухати сопрано або в протилежному напрямку до басу, або залишати   звук мелодії на місці;

— на з’єднанні S та D сопрано рухається тільки вниз;

— необхідно враховувати і загальний ритмічний рух, щоб не створювати ні зайвої “метушні”,  ні суцільної “нерухомості”.

***

Отже, при гармонізації басу необхідно дотримуватися такої послідовності:

визначити тональність;

розділити період на речення, визначитися в кадансах;

підписати акорди;

намітити загальний вигляд мелодії (придумати власну мелодію на заданий бас, зважаючи на обмеження, що пов’язані з строгими правилами з’єднань акордів та їх послідовності);

заповнити середні голоси, дотримуючись плавності голосоведення при з’єднаннях та правильності виконання переміщень та стрибків терцевих тонів;

виконати задачу на фортепіано.


Кадансовий  квартсекстакорд  (К64)


Кадансовим  називається квартсекстакорд, який за своїм звуковим складом є тонічним квартсектакордом і вживається  в каденціях перед домінантою.

К64   будується на п’ятому ступені, подвоюється в ньому бас;  після К64 вживається обов’язково D .

Перед  К64  переважно застосовують акорди,  S  іноді Т. При чому, для серединних каденцій властиве використання тонічної гармонії перед К64, а для заключних — виключно субдомінантової.

З попередніми акордами (S, T)  К64  з’єднується  тільки гармонічно: спільний звук залишається на місці.

Після К64   вживається тільки D переважно в основному виді.

З домінантою в серединній  каденції  голосоведення при з’єднанні обов’язково  п л а в н е.  В  заключній — можливі с т р и б к и  від К64 до  терції або квінти D.

К64  застосовується на сильній або відносно сильній долі. В 2-дольних розмірах він використовується тільки на першій долі, в 3-дольних — на першій і, можливо, на другій, якщо на третій вживатиметься D.  В складних розмірах (4/4, 6/8  і т.д.)  його можна застосовувати і на відносно-сильній долі. 

Приклади:

2/4   S | К64D | T || 

3/4    S | К64К64D | T|| 

3/4    S | К64DD | T ||      

3/4    T | SК64D | T || 

4/4   S | К64К64D-D | T||

4/4   T | S-S-К64D | T ||

6/8   S | К64 D-D-D | T ||

6/8  T | S-S-S- К64D-D| T ||


***

При гармонізації задач з використанням К64 в першу чергу слід визначити акорди в каденціях. Якщо в сопрано на сильній долі є звуки тонічної гармонії, а за ними слідують звуки, що належать домінанті, — можна використовувати каденційний зворот  К64- D , попередньо перевіривши наявність акордів S або T перед К64.                                                 

інтонування тональностей з елементами.

побудова гам, tsd, гармонічні квадрати

виконати групування

ГРУПУВАННЯ

6/8: ♬♬♫♩♩♬♬♫♩♩♫♩♬♩♫♫♫♬

2/4: ♩♬♪♪♩♪♩♫♩♪♪♩♪♩♪♩♪♪♩

4/4: ♩♩♪♪♩♩♬♪♪♩♪♩♫♩♪♪♩♪♩♪♩

3/8:♬♬♬♩♬♬♫♩♩♫♩♬♩♫♫♫♬

6/8: ♬♬♫♩♩♬♬♫♩♩♫♩♬♩♫♫♫♬

2/4:♩♬♪♪♩♪♩♫♩♪♪♩♪♩♪♩♪♪♩

3/8:♩♬♬♫♩♩♫♩♬♩♫♫♫♬♬♬♬

4/4: ♩♬♪♪♩♪♩♫♩♪♪♩♪♩♪♩♪♪♩♩♩


інтонування гами з елементами

інтонаційні вправи

solfik7777


Інтонувати і тактувати вправи, 

Інтервали

тональності до 5 знаків

В нат. мажорі і гарм. мінорі   зб. 4 на 4 ст. 

Зм. 5 на 7.

Побудувати та Інтонувати тритони в тональностях до 2-х знаків (#  і ь) 

Септими на всіх ступенях

Тестові завдання
18 запитань
Запитання 1

Обери ступені, що відповідають домінантсептакорду (Д7)

варіанти відповідей
 

V VII II IV

 
 

II IV VI VII

 
 

I III V

Запитання 2

Обери формулу (або будову), яка відповідає домінантсептакорду (Д7)

варіанти відповідей
 

 в3+м3+м3

 
 

м3+м3+в3

 
 

м3+в3+м3

Запитання 3

Як правильно розв`язати домінантсептакорд (Д7)?

варіанти відповідей
 

 у неповний тонічний тризвук з потроєнням I ступеня (тоніки)

 
 

у повний тонічний тризвук

 
 

 у тонічний секстакорд з подвоєнням I ступеня (тоніки)

Запитання 4

Якщо будуємо домінантсептакорд у мінорній гамі, то у якому її виді?

варіанти відповідей
 

у гармонічному

 
 

у мелодичному

 
 

у натуральному

Запитання 5

Поміркуй: на скільки мала септіма вужча за октаву?

варіанти відповідей
 

на півтона

 
 

на тон

Запитання 6

Обери серед запропонованих ступенів ті, що належать тризвуку та оберненням субдомінантової функції

варіанти відповідей
 

I VI IV

 
 

I III V

 
 

V VII II

Запитання 7

Обери серед запропонованих ступенів ті, що належать тризвуку та оберненням домінантової функції

варіанти відповідей
 

V III I

 
 

V VII II

 
 

IV I VI

Запитання 8

Яка цифрова формула підходить для квартсекстакорду?

варіанти відповідей
 

3+4

 
 

4+3

 
 

3+3

Запитання 9

Обери логічний ряд для секстакорду

варіанти відповідей
 

терція, терція, квінта

 
 

кварта, терція, секста

 
 

терція, кварта, секста

Запитання 10

Які ключові знаки при ключі має пара паралельних тональностей Мі-мажор та до#-мінор?

варіанти відповідей
 

фа#, до#, соль#, ре#

 
 

фа#, до#, соль#

 
 

сіь, міь, ляь, реь

Запитання 11


Які ключові знаки при ключі має пара паралельних тональностей Ляь-мажор та фа-мінор?

варіанти відповідей
 

сіь, міь, ляь, реь

 
 

сіь, міь, ляь

 
 

фа#, до#, соль#, ре#

Запитання 12

У якій тональності акорд ляь-до-міь є субдомінантовим тризвуком?

варіанти відповідей
 

у мі-мінорі

 
 

у Міь-мажорі

 
 

у Ляь-мажорі

Запитання 13

Пара інтервалів зб2 та зм7 належать до ...

варіанти відповідей
 

тритонів

 
 

харктерних інтервалів

Запитання 14

Чи вірним є твердження: До характерних належать інтервали, які зустрічаються лише у гармонічних видах мажору та мінору

варіанти відповідей
 

так

 
 

ні

Запитання 15

Продовжи речення: Гармонічним видом мажору називається той, в якому ...

варіанти відповідей
 

підвищується VII ступінь

 
 

понижується VI ступінь

Запитання 16

Знайди вірне продовження речення: Збільшена секунда розв`язується у ...

варіанти відповідей
 

чисту кварту

 
 

чисту пріму

Запитання 17

Знайди вірне продовження речення: Зменшена септіма розв`язується у ..

варіанти відповідей
 

чисту квінту

 
 

чисту октаву

Запитання 18

Чи є характерні інтервали взаємооберненими між собою?

варіанти відповідей
 

так

 
 

ні


   Курс "Сольфеджіо" спрямований на розвиток музичного слуху студентів, на комплексний розвиток музичних здібностей. Структура музичних здібностей-явище складне і неоднорідне. Воно включає в себе: музичний слух (мелодичний, гармонічний, поліфонічний), почуття метроритму і музичної форми, музичну пам'ять, творче уявлення.

   Сольфеджіо-практична дисципліна, яка охоплює повну систему вокально-інтонаційних та слухових навичок, необхідних для формування майбутніх фахівців.


Зм. VII7  в гармонічних мажорі та мінорі будуються на 7 (7#) ступені. 

Мають два розв'язання:

- в T (t) з подвоєною терцією (середній звук тризвука) 

- через D65 в Т (t) з подвоєною примою (нижній звук тризвука) 

м. VII7  тільки в натуральному мажорі будується на 7 ступені. 

Має два розв'язання:

- в T з подвоєною терцією (середній звук тризвука) 

- через D65 в Т  з подвоєною примою (нижній звук тризвука) 


-

D 7     V        в3м3м3       T (t) ... 

D65    VІІ     м3м3в2      T (t) .. 

D43      II       м3в2в3      T (t) .

D2       IV     в2в3м3       T6   (t6) 

 Курс "Сольфеджіо" спрямований на розвиток музичного слуху студентів, на комплексний розвиток музичних здібностей. Структура музичних здібностей-явище складне і неоднорідне. Воно включає в себе: музичний слух (мелодичний, гармонічний, поліфонічний), почуття метроритму і музичної форми, музичну пам'ять, творче уявлення.

   Сольфеджіо-практична дисципліна, яка охоплює повну систему вокально-інтонаційних та слухових навичок, необхідних для формування майбутніх фахівців.

 


Побудова та інтонування акордових послідовностей


 IV.  ІНТЕРВАЛИ

Інтервал – це віддаль між двома звуками по висоті, яка визначається кількістю ступенів (ступенева величина) та кількістю тонів (тонова величина), вміщених в цей проміжок.


В назвах і позначеннях інтервалів вказується як ступенева (кількісна), що виражено цифрою, так і тонова (якісна) величина інтервалів, виражається означенням – великий, малий, чистий, зменшений, збільшений, двічізменшений, двічізбільшений.


Інтервали в межах октави називаються простими, а ширші від октави – складеними.


Прості інтервали:

Назва 

Види 

Позначення 

К-сть ступенів

К-сть тонів


Прима 

Чиста    ч.1        0т.

Секунда 

мала           м.2          0,5

велика       в. 2          1

Терція     

Мала           м. 3          1,5

Велика        в. 3           2

Кварта

Чиста          ч. 4            2,5

Квінта

чиста           ч. 5             3,5

Секста 

мала             м. 6            4

велика         в. 6             4,5

Септима 

мала             м. 7            5

велика          в. 7             5,5

Октава 

Чиста            ч. 8          6


Складені інтервали:

Нона

Секунда через октаву

м.9

в.9

Децима

Терція через октаву

м.10

в.10

Ундецима

Кварта  через октаву

ч.11

зб.11

Дуодецима

Квінта через октаву

зм.12

ч.12

Терцдецима

Секста  через октаву

м.13

в.13

Квартдецима

Септима через октаву

м.14

в.14

Квінтдецима

Октава через октаву

ч.15 

Інтервали бувають мелодичними та гармонічними, консонуючими та дисонуючими.

Мелодичні інтервали – це такі інтервали, звуки яких взяті послідовно.

Гармонічні інтервали – це інтервали, звуки яких взяті одночасно (співзвуччя).

Консонанс (від лат."злагоджено", "злитно") – інтервал, звучання якого у слуховому сприйнятті є благозвучним. Консонансами є чисті прима, кварта, квінта (досконалі), малі і великі терції, сексти (недосконалі).

Дисонанс (від лат. "нестійко звучу") – це інтервали, звуки яких звучать різко. Дисонуючі інтервали – великі та малі секунди, септими, тритони (зб.4, зм.5).

Нижній звук інтервалу називається основою, верхній – вершиною. За допомогою октавних переміщень одного або двох звуків інтервалу, при якому основа стає вершиною або навпаки, можна отримати обернення інтервалу. Внаслідок цього малі інтервали обертаються в великі і навпаки, чисті – в чисті, збільшені в зменшені і навпаки, двічізбільшені в двічізменшені і навпаки:

ч >ч

м<>в

зб  <> зм

1 <>8 (прима в октаву і навпаки) 

2<>7 (секунда в септиму і навпаки) 

3<>6  (терція в сексту і навпаки) 

4<>5  (кварта в квінту і навпаки) 

Складені інтервали обертаються при двооктавній перестановці звуків або при перенесенні вершини на октаву вниз, а основи одночасно на октаву вгору. При цьому:

  9 ( 7    (нона – в септиму)

10 ( 6    (децима – в секту)

11 ( 5    (ундецима – в квінту)

12 ( 4    (дуодецима – в кварту)

13 ( 3    (терцдецима – в терцію)

14 ( 2    (квартдецима – в секунду)

15 ( 1    (квінтдецима – в приму)

                                                                        1.Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

 

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

02  «Культура і мистецтво»

Спеціальність

028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

Нормативна

Змістових модулів – 2

                              Курс

4

 

                            Семестр

Загальна кількість

годин - 45

VIIІ

         

                             Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2/14

самостійної роботи
студента -
17

              -

             -

            Практичні, семінарські

28 год.

           

                     Лабораторні

              -

 -

                  Самостійна робота

17 год.

        

          Індивідуальні завдання: -

Вид контролю: диференційований залік


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

 

Кількість кредитів  –  1,5

Галузь знань

Культура і мистецтво

Нормативна

 

 

 

Спеціальність (професійне

спрямування):

028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»

 

 

 

 

 

Рік підготовки:

Змістових модулів – 4

1-й

 

 

Семестр

Загальна кількість годин -45

I - й

 

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2/17

 

 

самостійної роботи студента - 11

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 34 год.

 

Практичні, семінарські

-

-

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

11 год.

 

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: диференційований залік


1.    Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

 

Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань

 

02 «Культура і мистецтво»

 

 

Спеціальність 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

Нормативна

Змістових модулів – 10

Курс

ІІ

ІІІ

Семестр

Загальна кількість

годин - 135

4

5

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2/53

самостійної роботи
студента -
29

42 год.

64 год.

Практичні, семінарські

-

-

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

18 год.

11 год.

Індивідуальні завдання:
-

Вид контролю: диференційований залік


     Дисципліна “Хорова література” має велике значення для підготовки кваліфікованих менеджерів культурно – дозвіллєвої діяльності. Вивчення життя і творчості видатних вітчизняних композиторів, ознайомлення з кращими музичними творами та їхніми виконавцями дають можливість усвідомити внесок української та зарубіжної музики у скарбницю світового музичного мистецтва, сприяють підвищенню загальної та естетичної культури особистості, допомагають краще орієнтуватися у складних явищах минулого і сучасного музичного життя.       

   Дисципліна “Хорова література” повинна формувати у молоді національну свідомість, повагу до музичної спадщини, активізувати творчі можливості студентів.


Опрацювати тему "" Основи теорії фольклору''

А. Іваницький. Українська народна музична творчість. Ст. 32- 46

Виконати розшифровку тексту нар пісні

1.    Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 3,5

Галузь знань

0202 «Мистецтво»

 

 

Спеціальність

024 «Хореографія»

 

Спеціалізація:

„Народна хореографія”

 

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

Нормативна

Змістових модулів – 5

Курс

3-й

3-й

Семестр

Загальна кількість

годин - 105

V

VI

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 /37

 

самостійної роботи
студента -
31

32 год

42 год

Практичні, семінарські

-

-

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

13 год

18 год

Індивідуальні завдання:
-

Вид контролю: диференційований залік


1.      Історичні передумови виникнення української культури.

2.      Ранні форми культури на українських землях.

3.      Трипільська культура.

4.      Характеристика складників.

5.      Язичницька культура.

         


План

1. Історія виникнення клубів як зібрань людей за інтересами. Історія виникнення клубів як державних установ. 

2. Призначення та функції клубів.

3. Сучасна система закладів культури клубного типу України.

4. Клубна система регіону. Профспілкові та відомчі Будинки культури.

5. Сучасні розважальні та комерційні клуби. 


1. Актуальність вивчення педагогіки дозвілля

                                      2.    Наукові дослідження з педагогіки дозвілля

 




Мета курсу – вивчення закономірних процесів дозвіллєвої діяльності, теоретичних основ дозвілля; засвоєння студентами набутих знань та практичних навичок з історії, теорії та методики культурно-дозвіллєвої діяльності, засвоєння технології дозвілля, навчити студентів аналізувати стан розвитку дозвілля в інших країнах та робити порівняння стосовно України; навчити самостійно використовувати теоретичні знання на практиці,  підготувати конкурентоспроможного фахівця.

Завдання курсу –  набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок з організації дозвілля. Підсумком вивчення навчальної дисципліни повинно бути знання студентами основних проблем історії, теорії та методики дозвіллєвої діяльності, засвоєння технології дозвілля. Необхідні практичні навички з організації та проведення різноманітних культурно-дозвіллєвих програм.

 


Мета курсу – вивчення закономірних процесів дозвіллєвої діяльності, теоретичних основ дозвілля; засвоєння студентами набутих знань та практичних навичок з історії, теорії та методики культурно-дозвіллєвої діяльності, засвоєння технології дозвілля, навчити студентів аналізувати стан розвитку дозвілля в інших країнах та робити порівняння стосовно України; навчити самостійно використовувати теоретичні знання на практиці,  підготувати конкурентоспроможного фахівця.

Завдання курсу –  набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок з організації дозвілля. Підсумком вивчення навчальної дисципліни повинно бути знання студентами основних проблем історії, теорії та методики дозвіллєвої діяльності, засвоєння технології дозвілля. Необхідні практичні навички з організації та проведення різноманітних культурно-дозвіллєвих програм.

Отже, основним завданням курсу є:

·       розвиток у студентів теоретичних та практичних знань з  дозвіллєзнавства;

·       вироблення у студентів умінь та навичок підготовки та проведення різноманітних івентів, які б сприяли культурному, творчому та духовному розвитку населення;

·       допомога у творчій самореалізації молоді;

·       спонукання студентів до відродження, збереження та популяризації культурної спадщини України.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

·       теоретичні основи дозвілля;

·       поняття соціокультурної сфери та дозвілля;

·       методи, форми та засоби КДД;

·       особливості організації дозвілля в ЗККТ;

·       технологію КДД;

·       методику організації ігрової діяльності;

·       методику інформаційно-просвітницької діяльності;

·       методику художньо-публіцистичної діяльності;

·       методику організації масових свят.

вміти:

·       проводити пошуково-дослідницьку роботу;

·       працювати з літературним матеріалом при написанні сценарію;

·       композиційно вибудовувати сценарії культурно-дозвіллєвих програм;

·       розробляти програми культурно-дозвіллєвих заходів;

·       працювати над музичним оформленням культурно-дозвіллєвих програм;

·       методично правильно готувати та проводити культурно-дозвіллєві програми.

                                            

1.Особливості епохи.

 2.Володимиро-Суздальська художня школа.

3.Новгородська художня школа.

4.Московська художня школа.

 



1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів  – 3,5

Галузь знань

02 «Культура і  мистецтво»

Спеціальність 023

«Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Молодший спеціаліст, молодший бакалавр.

 

 

Рік підготовки

 

2-й

 

Семестр

Загальна кількість годин –  105год.

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

 

ІІІ-й

ІV-й

 

Практичні, семінарські

32 год.

42

 

Самостійна робота

13 год.

18

 

Вид контролю:

 

Екзамен

 


Перспектива, види перспектив.

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 3,5

Галузь знань

02 «Культура і  мистецтво»

 

Денна форма навчання

Загальна кількість годин –  105 год.

Спеціальність: 023

 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

 

Рік підготовки

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год.

самостійної роботи студента –2 год.

 

 

1 -й

1 -й

1-й

2 -й

 

Лекції

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

 

6 год.

6 год.

 

Практичні

  28 год.

36 год.

 

Самостійна робота

15 год.

 16 год.

 

Індивідуальні завдання:

год.

 

 

Вид контролю:

 

Диф. залік

 


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 3,5

Галузь знань

02 «Культура і  мистецтво»

 

Денна форма навчання

Загальна кількість годин –  105 год.

Спеціальність: 023

 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

 

Рік підготовки

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год.

самостійної роботи студента –2 год.

 

 

1 -й

1 -й

1-й

2 -й

 

Лекції

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

молодший спеціаліст

 

6 год.

6 год.

 

Практичні

  28 год.

36 год.

 

Самостійна робота

15 год.

 16 год.

 

Індивідуальні завдання:

год.

 

 

Вид контролю:

 

Диф. залік


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

денна форма навчання

Кількість кредитів  – 3,5

Напрям підготовки

02 «Культура і  мистецтво»

 

Нормативна

(за вибором)

 

Загальна кількість годин – 105

Спеціальність:

023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

Рік підготовки

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента –2

2-й

3-й

 

Семестр

 

2-й

1-й

Практичні

 42год.

32 год.

Самостійна робота

16 год.

15 год.

Вид контролю:

 

Екзамен


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  – 31

Галузь знань

02  «Культура і мистецтво»

 

Денна форма навчання

 

 

  

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

                                          (назва)

Спеціальність 023

«Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

 

          Рік підготовки

Загальна кількість годин –  930

ІІІ-й

 

 

Семестр

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 1, 3

V-й

VІ-й

практичні

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший бакалавр

 

96год.

126 год.

Самостійна робота

 

24 год.                       24 год.

 

Диф. залік

ІІ-й

Семестр

VІІ-й

 VІІІ-й

Практичні

128год.

112год.

Самостійна робота

22год.

8 год.

Вид контролю

 

Екз.


Рисунок групи гіпсових геометричних тіл з фоном.

Актуальність теми: Рисунок групи геометричних тіл дає можливість закріпити знання про будову окремих геометричних тіл. Вміння виконувати  даний рисунок  має велике значення для  подальшого  виконання рисунку  натюрморта.

Навчальна мета:   Навчитись  малювати одночасно кілька предметів у просторі в їх взаємному розміщенні.

Знати:

    а)  особливості композиційного вирішення рисунку групи геометричних тіл;

    б) особливості конструктивної побудови геометричних тіл;

    б)  розподіл світлотіні на геометричних тілах;

Вміти:

а) закомпонувати зображення групи гіпсових геометричних тіл  на папері;

б) виконувати лінійно-конструктивну побудову рисунку групи геометричних тіл;

в) за допомогою світлотіньових відношень виявляти об’ємну форму геометричних тіл та простору, що їх оточує.

Обладнання. Для графічного малювання : планшет, мольберт, папір формату  

     А3,   олівці різної м'якості, гумка, тощо.

Послідовність виконання самостійної  роботи

1.  Закомпонувати зображення на аркуші паперу.

2.  Виконати лінійно-конструктивну побудову рисунку групи гіпсових

геометричних тіл.

3. За допомогою світлотіньових відношень виявити об’ємну форму

   гіпсових геометричних тіл  і  фону.

4. Перевірити та узагальнити рисунок.


Рисунок черепа людини з 3-х положень.(3 малюнка на одному аркуші, на одній осі, що проходить через перенісся).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

·        основні методи, техніки та матеріали  рисунку, технології їх використання, зображувально-виразні можливості засобів рисунку в вирішенні образних завдань;

·        принципи композиції в рисунку;

·        принципи роботи з обємом, фактурою матеріалу, тінями і штрихом;

·        пропорції та їх значення в рисунку;

·        закономірності побудови форми на зображувальній поверхні;

·        різні методи побудови форми в рисунку;

        вміти:

                 компонувати зображення на площині паперу;

·        вірно  вибирати розмір зображення;

·        правильно передавати пропорції об'єктів, що зображуються;

·        рисунок виконувати з передачею повітряної та лінійної перспективи форм об'єктів;

·        правильно виконувати побудову форм та деталей об'єктів;

·        виявляти об'ємність форм об'єктів, співвідношення світла та тіні,  мате­ріалу  та фактури засобами конструктивно-тональної побудови;

·        виявляти просторові співвідношення у розташуванні предметів;

·        володіти графічними техніками виконання рисунку;

·        виявляти цілісну єдність та художню виразність рисунку об'єктів;

·        вміти передавати характерні особливості натури.

 

 

 

 

 


Методичні вказівки щодо виконання рисунку обрубовочної голови

Основа навчання академічного рисунку – малювання з натури, оскільки у процесі безпосереднього зображення в студентів формуються необхідні професійні уміння й навички, розвивається зорова пам'ять і уява, стає активнішим процес естетичного сприймання довколишнього світу.

          Академічний рисунок відрізняється  від  творчого, який трансформує натуру, підпорядковуючи її своїм задумом. Ці два напрямки рисунку не виключають один одного, але й не замінюють. Вони можуть існувати паралельно. Тільки треба чітко розуміти, яке завдання стоїть в кожній конкретній роботі.

          Важливим етапом в оволодінні образотворчої грамоти є вміння виконувати рисунок гіпсової голови, а саме обрубовочної голови. Тут потрібно знати пропорції голови людини, методику виконання рисунку, вміння передавати об’єм та перспективу. Малюнок обрубовочної голови (площинний) дає можливість узагальнювати і спрощувати форми для кращого розуміння і аналізу на початковій стадії побудови зображення.

          Ця робота вимагає не тільки таланту, але й знань та великої праці над собою.

Жан-Антуан Гудон в кінці XVIII століття створив кращий посібник для вивчення людського тіла. Обрубовка, це голова знаменитого твору «екорше» 1776р., яка була створена для підготовчого етапу і отримала назву - голова узагальнених площин.

Обрубовка голови за Гудоном з гіпсу служить для вивчення людської голови при навчанні конструктивному рисунку — однієї з основних дисциплін академічного рисунка. В обрубовці голови за Гудоном підкреслено, виділений каркас, на якому розташовані межі і площини, з яких складається людська голова.

Наочно позначена структура обрубовки голови за Гудоном дає чітке уявлення про формоутворення голови і чітке розташування світлотіні на поверхні.

Метод обрубовки був розроблений в епоху Відродження Альбрехтом Дюрером і міцно введений в процес навчання молодих художників XIX століття французом Олександром Дюппюі. Без ретельного тренування на зображенні гіпсових зліпків, учні Дюппюі не переходили до написання портретів реальних людей.

Обрубовка — це малюнок або гіпсова фігура людської голови, розбита на безліч площин. Відноситься до конструктивного розділу дисципліни академічного малюнка. Окремо виділяють обрубовку голови, обрубовку носа і інших його частин. Початківці художники малюють її для розуміння особливостей і закономірностей будови голови людини. Аналіз конструкції, каркаса предмета — важливий крок до професійного написання картин. Не розуміючи внутрішньої будови чого-небудь, складно зобразити його зовнішні дані. Тому в академічному малюнку обрубовка голови ділиться на два види – обрубовочне зображення черепа і безпосередньо цілісної голови.

Обрубовка — гіпсова голова узагальнених площин, виготовлена ​​на основі екорше Гудона, французького скульптора, видатного майстра психологічного портрета. Цей навчальний посібник дає уявлення про побудову об'ємно-просторової конструкції голови, закономірності світлотіні, перспективних скорочень. Обрубовка корисна на перших порах навчання, коли демонстрація основних законів формоутворення і перспективи допомагає в побудові об’єму, виявленні форми. Багато відомих майстрів починали свої шедеври саме з цього методу побудови. Обрубовочний метод був розроблений ще в епоху Відродження Альбрехтом Дюрером. Слідом за А. Дюрером художники-педагоги для навчання рисунку голови стали розробляти свої схеми вираження конструктивної основи форми голови, за допомогою яких допомагали учням швидше і краще засвоювати навчальний матеріал. Надалі, розробляючи методику малювання голови людини, кожен автор посібника намагався по-своєму трактувати метод використання конструктивної схеми. Одні брали за основу схему А. Дюрера і пропонували відразу намічати всі конструктивні лінії. Інші віддавали перевагу схемі Г. Гольбейна, яка обмежувалася «хрестовиною» - лінією розрізу очей і профілю, треті намагалися поєднати і те, і інше.

          Обрубовка ділить голову на безліч планів і площин, які можна умовно об'єднати в шість великих планів: передній, задній, два бічних, верхній і нижній.

Тільки вивчивши розташування планів на обрубовочній голові, можна потім бачити ці плани і на гіпсовій голові і на живій.

В основу даного зображення покладено аналітичний метод. Зображуючи узагальнену форму обрубовочної голови, студент повинен навчитися бачити, як складається з окремих площин об'єм, як організовується конструктивна основа форми, повинен як би відчувати форму зорово, а рух  руки з олівцем підпорядковувати пластичному виразу цієї форми, причому узагальнено, без дрібниць.

Практична робота: Виконання рисунку гіпсової обрубовочної голови людини.

Вимого до завдання: Розмістити зображення голови на аркуші паперу та виконати лінійно-конструктивну побудову.

Матеріали та інструменти: папір (ватман) А2, графітні олівці Н-В2, резинка, канцелярський ножик, мольберт.

 


Пропорції голови людини.

1. Історична доідка про пропорції голови людини.

2. Пропорції голови людини та їх значення при виконанні рисунку людської  голови.

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

 

денна форма навчання

заочна форма навчання

 

Кількість кредитів  – 21

 

Галузь знань

02 Культура і мистецтво

 

Денна форма навчання

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

                                          (назва)

Спеціальність:

 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

 

 

Семестр

 

 

І-й

ІІ-й

 

практичні

 

Загальна кількість годин – 1026

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4,6 самостійної роботи студента - 1,2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

68год.

84 год.

 

Самостійна робота

 

 

36 год.                       50 год.

 

Вид контролю

 

 

Екз.

 

Семестр

 

ІІІ-й

IV

 

практичні

 

96 год.

126 год.

 

Самостійна робота

 

32 год.

42 год.

 

Вид контролю:

 

 

 

 

       Екз.

 

 

 

Семестр

 

V

VІ-й

практичні

 

 

96 год.

126 год.

 

Самостійна робота

38 год.

36 год.

Вид контролю:

 

Екз.

Семестр

VІІ-й

VIII-й

практичні

96 год.

84 год.

Самостійна робота

36 год.

42 год.

Вид контролю:

 

 

 

       Екз.

 

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):для денної форми навчання – 776/358 (70 % / 30 % ).


Основні вимоги до виконання натюрморта:

·        Композиційне рішення та побудова натюрморту.

·       Виконання підмальовка.

·       Живописне вирішення натюрморту. Пошук колористики. (Колористичний шар)

·       Композиційне об’єднання за рахунок кольору.

·       Досягнення цілісності роботи, гармонійного підпорядкування частин цілому.

·       Узагальнення, завершення роботи над натюрмортом.

 


Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• основні питання теорії композиції;

• специфіку видів композиції;

• типологію композиційних вирішень;

        • художні, технологічні та методичні принципи побудови твору;

вміти:

• компонувати зображення на площині паперу;

• вірно вибирати розмір зображення;

• грамотно передавати пропорції об’єктів, що зображуються;

• виявляти матеріал та фактуру засобами композиції;

• виявляти просторові співвідношення у розташуванні предметів;

• гармонізувати картинну площину;

• виявляти цілісну єдність, художню виразність твору за допомогою відповідних законів та закономірностей композиції.

 

 


Композиційна структура пейзажу аналізується за схемою:

а) вибір теми, сюжету твору;

б) пошук найкращої точки зору;

в) визначення формату й розміру полотна;

г) співвідношення і взаємозв'язок частин;

ґ) виділення основного в творі;

д) досягнення цілісності та єдності зображення.


1. Цілісність композиції.

2. Композиційні засоби.

3. Підпорядкування другорядного головному.

4. Золотий перетин в композиції.

Тема: Сюжетна однофігурна  композиція на сучасну тему (ескізне вирішення)

Актуальність теми: фігура людини – невичерпне, найдосконаліше і найскладніше джерело творчості для митців. Для того, щоб навчитися малювати людину, треба знайти співвідношення частин її фігури, частіше виконувати короткочасні начерки і триваліші замальовки з натури. Знання пропорцій людини допоможе у малюванні за уявою. У різні періоди життя пропорції людини мають свої особливості. Так, у дитячому віці голова вміщується у  висоту фігури п’ять-шість разів, у підлітка – сім, у дорослого – вісім.

Послідовність виконання самостійної  роботи
1.  Пошук джерела творчості .
2.  Виконання замальовок з натури.
3.  Виконання ескізу однофігурної композиції  за джерелом творчості:
•  композиційний пошук;
•  лінійний та плямовий аналіз джерела творчості;
•  тональне вирішення.


1. Поняття про ескіз.

2. Етапи роботинад ескізом портрету в інтер'єрі.

3. Виконання ескізів портретної композиції.

Тема: Методика проведення уроку за темою “Натюрморт”.

1. Значення натурних постановок.

2. Виконання натюрморту з овочів, фруктів (акварель).


1.    Роль естетичного виховання в учнів початкової та середньої школи.

2.    Роль уроків образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів

3.    Естетичне виховання за допомогою ДПМ в позакласній роботі.

 


1.    Методика виконання роботи з натури.

2.    Особливості виконання малюнка з натури.

3.    Методика виконання натюрморту у початковій школі


1.    Поняття про форми навчання

2.    Організаційні форми навчання.

3.    Вимоги до уроку.


1. Цілі і завдання, викладання ОМ в ЗОШ, ХШ, ШМ.

2. Загальноосвітні, виховні, розвиваючі завдання ОМ.

3. «Прогресивна» педагогіка.


1.  Матеріали та інструменти.
2.  Сушіння і розпис виробів із глини.
3.     Види уроків.
4.     Загальні вимоги до уроків.
5.     Методика проведення уроків ліплення у початковій та середній школі.
6.     Організація практичної роботи учнів.

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ГРАФІЧНІ ТЕХНІКИ

 

 

 

 

Кількість годин

Денна форма

усього

у тому числі

бесіда

аудиторні

заняття

самостійна

робота

1

2

3

4

5

Розділ 1. Вступ до дисципліни «Графічні техніки»

Тема 1. Вступ. Графіка, види графіки.

2

2

 

 

Тема 2.  Виражальні засоби графіки (лінія, крапка, пляма). Тематичний натюрморт «Спасівки», «Святвечір», «Великдень», «Дари осені».

12

 

10

2

Тема 3. Оригінальна графіка. Техніки  авторського друку. Гравюра. Естамп.

2

2

 

 

Разом за розділом 1

16

4

  10

2

Розділ 2. Графічні техніки плоского друку

Тема 4. Монотипія, літографія, трафаретний друк, шовкографія, офсет. Історія виникнення даних технік.

2

2

 

 

Тема 5. Графічна композиція пейзажного мотиву чи натюрморту, що передає його стан через статику чи динаміку. Техніка олійної, акварельної, акрилової  монотипії. Формат А3.

8

 

6

 2

Тема 6. На основі натурних замальовок створити композицію міського, сільського пейзажу. Формоутворення елементів структури композиції здійснити за допомогою чорної білої та сірої плям. А3.

10

 

8

2

Разом за розділом 2

 

20

2

14

4

Розділ 3. Графічні техніки глибокого друку

Тема 7. Класичний штриховий офорт, акватинта, меццо- тинто. Історія виникнення даних технік.

 2

2

 

 

Тема 8. Імітація «Суха голка» на тему: «Моє місто» (ритм).  Фортат А3.

6

 

4

2

Тема 9. Друк на оргсклі. Натюрморт з предметів побуту. Формат А4.

8

 

6

2

Разом за розділом 3

16

2

10

4

Розділ 4. Графічні техніки високого друку

Тема 10. Гравюра на картоні, лінолеумі, пластмасі, дереворит. Історія виникнення даних технік.

2

2

 

 

Тема 11. Особливості техніки лінориту (чорно біла, тонова, кольорова ліногравюра). Матеріали та інструменти вказаної техніки. Екслібрис .

2

2

 

 

Тема 12. Створити екслібрис для власної бібліотеки чи бібліотеки приятеля, який би відповідав тематиці книго збірки або окремого розділу . Виконується в  техніці високого друку (лінорит). Формат 13см зображуваної частини по більшій стороні.

8

 

 6

2

Тема 13. Розробити портретну тематичну композицію. Формоутворення елементів структури композиції здійснити за  допомогою чорної білої та сірої плям. Формат А3. Туш-перо.

12

 

 10

2

Тема 14. Розробити однофігурну, багатофігурну  тематичну композицію на вільну тему за вибором студента . Формоутворення елементів структури композиції здійснити допомогою чорної білої та сірої плям. Формат А3. Туш-перо.

14

 

12

2

Разом за розділом 4

38

4

28

6

Всього годин:

90

12

62

16

 


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 1

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин –  54

1-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 2

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

1-й

 

Практичні

34 год.

 год.

Самостійна робота

20 год.

 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Диф.залік

 

 


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 2

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин –  60

1-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

1-й

 

Практичні

34 год.

 год.

Самостійна робота

26 год.

 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Диф.залік

 

 


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 2

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин –  60

1-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 1

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

1-й

 

Практичні

34 год.

 год.

Самостійна робота

26 год.

 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Диф.залік

 


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 5

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин – 180

2-й

3-й

4-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,4

самостійної роботи студента – 1

 

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

 

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

Практичні, год.

 

42

32

64

16

14

Самостійна робота, год.

 

6

4

12

6

4

Вид контролю:

 

 

Диф. залік

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 90% / 10%

 

 

 

 

 


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 5

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин – 180

2-й

3-й

4-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,4

самостійної роботи студента – 1

 

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

 

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

Практичні, год.

 

42

32

64

16

14

Самостійна робота, год.

 

6

4

12

6

4

Вид контролю:

 

 

Диф. залік


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 5

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин – 180

2-й

3-й

4-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,4

самостійної роботи студента – 1

 

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

 

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

Практичні, год.

 

42

32

64

16

14

Самостійна робота, год.

 

6

4

12

6

4

Вид контролю:

 

 

Диф. залік


Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Напрям підготовки

6.020205 «Образотворче мистецтво»

 

Денна форма навчання

Кількість кредитів- 5

 

Спеціальність:

Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація

 

Рік підготовки

Загальна кількість годин – 180

2-й

3-й

4-й

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,4

самостійної роботи студента – 1

 

 

 

Семестр

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст

 

 

4-й

5-й

6-й

7-й

8-й

Практичні, год.

 

42

32

64

16

14

Самостійна робота, год.

 

6

4

12

6

4

Вид контролю:

 

 

Диф. залік


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  – 1,5

Галузь знань

02 «Культура і  мистецтво»

 

Денна форма навчання

 

Спеціальність

023«Образотворче мистецтво, декоративне  мистецтво, реставрація»

  

Загальна кількість годин –  45

 

І-й

 

 

Семестр

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

 

V

 

практичні

 

            Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Молодший спеціаліст, молодший бакалавр.

 

32 год.

 

 

Самостійна робота

13 год.

 

Вид контролю:

 

 

Д.З.

      


1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів  – 1,5

Галузь знань

02 « Культура і  мистецтво»

Спеціальність 023

« Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Молодший спеціаліст

 

 

Рік підготовки

 

1-й

 

Загальна кількість годин –  45год.

 

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

 

1-й

 

 

Практичні, семінарські

34 год.

 

 

Самостійна робота

11 год.

 

 

Вид контролю:

Диф. залік

 


Класичний танець — система виразних засобів хореографічного мистецтва, що базується на ретельній розробці різних груп рухів та позицій ніг, рук, корпусу й голови, з'явилась у XVII столітті.

Заняття з класичного танцю — сукупність вправ, що розвивають здібності танцюристів. У класичній школі урок складається з кількох частин:

екзерсис біля станка;

екзерсис на середині зали;

адажіо;

алегро;

вправи на пальцях (у жіночому танці).

Тема 1. Навчально-методична, регламентуюча документація та її ведення.

Тема 2. Планування занять з  класичного танцю.

Тема 3. Планування занять з народного  та українського танців.

Тема 4. Планування занять з ритміки.


Основними завданнями вивчення дисципліни «Методики викладання хореографічних дисциплін» є:
підвищення рівня теоретичних знань з методики викладання хореографічних дисциплін;
дотримуватись вимог щодо організації та проведення занять з хореографічних дисциплін;
розвинути педагогічні здібності, навчити методиці ведення занять з хореографічних дисциплін;
орієнтуватися в структурі занять відповідно за видами хореографічного мистецтва;
методично грамотно створювати вправи класичного  та народно-сценічного екзерсису біля станка та на середині залу.
Теми, з яких складається курс:
Тема 1.Завдання курсу «Методика викладання хореографічних дисциплін».
Тема 3. Соціально-педагогічні функції викладача  хореографії.
Тема 4. Прийоми та методи навчання хореографії.
Тема 5. Стилі керівництва навчальним процесом.

Тема 2. Педагоги хореографи та їх творча та теоретична спадщина.


В цьому розділі подається визначення "Одягу та костюму". Визначається характеристика епохи Середновіччя, епохи Відродження, стильрококота класицизму, костюм Московської Русі. 

Слово, мова - показники загальної культури людини, її інтелекту, мовної культури. За В. Радчуком, «слово - візитна картка віку, професії, соціального стану» людини. Мовна культура шліфується і вдосконалюється у процесі спілкування, зокрема під час виконання професійних обов'язків. Вона виявляється у володінні професійною мовою, вмінні висловлюватися правильно, точно, логічно, майстерно послуговуватися комунікативно виправданими мовними засобами залежно від мети і ситуації спілкування. Усі ці критерії регламентує мовознавча наука - культура мови.До якої би сфери не відносилося поняття «культура мови», воно завжди репрезентує три основні аспекти: ортологічний, комунікативний і етичний.